Керівник бершадських козаків3 на Вінниччині Леонід Рибак написав 12 позовів до Печерського райсуду Києва на бездіяльність Генпрокуратури. Загалом за десять останніх років колишній керівник сільгосппідприємства «Війтівське» Леонід Рибак подав до суду 320 (!) позовів на чиновників різного «калібру».

- Наївний ви чоловік, якщо вважаєте, що хтось із суддів піде проти Генеральної прокуратури, - так сказав мені один із суддів після засідання у коридорі суду, - розповідає Леонід Рибак.- Я все одно продовжую судитися з прокуратурою. 25 вересня у мене суд з нинішнім прокурором Бершадського району паном Куцяком. Щоправда, цього разу прокурор веде мене до суду, а не я його. Вважає, що я принизив його честь і гідність. Вимагає за це відшкодувати моральні збитки. 

Прокурор – проти козацького отамана

«Я з чистою совістю піду на засідання, бо маю на руках три рішення суду, в яких чітко вказано про те, що районний прокурор проявляє бездіяльність на своїй посаді, а саме - відмовляє заявникам в реєстрації заяв про злочини. Тобто прокурор фактично захищає злочинців, - каже Леонід Рибак. –  Це ухвала нашого Бершадського районного суду. Судді Руслан Хмель та Володимир Гуцол Іменем України винесли  рішення про бездіяльність прокурора, бо порушення у його діях очевидні. Але якби  ми не ініціювали притягнення прокурора до відповідальності, йому б все зійшло з рук». 

Співрозмовник каже, що попередник нинішнього прокурора - пан Губко змушений був написати заяву на звільнення після того, як Леонід Рибак вивів його на чисту воду у справі з придбанням будинку. 

- Так само за моїм наполяганням «пішли» з роботи районного начальника міліції пана Андрущенка, - каже пан Рибак. - Йому вдалося прибрати до рук старе приміщення міліції. Після того, як я оприлюднив ці факти, головний міліціонер області видав наказ про звільнення такого підлеглого. Тепер добиваюся, щоб колишній міліціонер повернув незаконно прихоплений будинок. 

«Бідному» прокурору гроші на хатинку збирали у складчину

- Достукатися до Генпрокуратури простому смертному нереально, я в цьому переконався на власній шкурі. – каже Леонід Рибак. – Бувало, їхні представники на засідання суду не з’являлися, а інколи приходили по двоє. Я мав намір у судових засіданнях на конкретних прикладах довести бездіяльність Генпрокуратури у реагуванні не тільки на мої звернення, а й інших людей. Не дали такої можливості. Хоча зробити це було не складно: у мене було чимало фактів, коли отримані «знизу» скарги повертали назад в область, область – у район і фактично вони опиняються в руках тих, на кого люди скаржаться. 

Одне з моїх звернень стосувалося рейдерського захоплення  майна нашого господарства «Війтівське». Прибрали його до рук люди, близькі до тодішнього керівника району. Він «кришував» їхні дії і ми в районі нічого не могли довести. Але й в Києві нам не допомогли. Так само Генпрокуратуру не зацікавило те, як керівників господарств змусили зібрати  немало-небагато, а 300 тисяч гривень на особняк для прокурора. Дотепер «тягнуть» з розслідуванням ще одного факту -  як колишній начальник міліції району отримав у власність 2-поверхове приміщення, в якому раніше розташовувався районний відділ міліції. Спочатку прокуратура відповіла, що приватизували будинок на законних підставах. Я поїхав у Генпрокуратуру і надав документи, які спростовують це рішення. Після чого поновили розслідування. Прокуратура звернулася до суду з позовом про скасування рішення міськради. Але суд не задовольнив позовну заяву. Нині справа знаходиться на касації в Києі в адмінсуді. 

- Коли збирали гроші на хату для прокурора, я тоді працював керівником господарства, - розповідає Леонід Рибак. – Звичайно, я відмовився здавати. Так само поступили ще пару керівників, інші побоялися перечити голові районної адміністрації, який давав таку команду. Не хотіли опинитися під «ковпаком» у прокурора. Мені боятися було нічого. Не крав, участі в оборудках не брав, а головне – мене на посаду керівника господарства рекомендували й обрали люди. Уже тоді моя особа викликала гнів у районного начальника. Він привіз на збори в село двох претендентів, а люди відхилили їхні кандидатури і назвали мою. До того я 25 років був заступником голови колгоспу, мене знали, так опинився у кріслі керівника господарства. Тепер вже не працюю, але все одно добиваюся, щоб людям повернули майно, яке захопили рейдери. Ми вже дійшли з цим до Європейського суду з прав людини. Дуже сподіваюся, що там приймуть справедливе рішення. 

Звинуватили у вербуванні дівчат у бордель

Рибаку не пробачили те, що він відверто пішов проти влади. Проти нього стали порушувати одну за одною кримінальні справи. Загалом їх набралося сім. Спочатку шукали недоліків в очолюваному ним господарстві. Перевіряючі змінювали один одного. По декілька разів перевертали документацію.

- Мене звинувачували у всіх смертних гріхах, - каже чоловік. – Навіть начепили ярлик вербувальника дівчат у секс-рабство за кордон.  Як таке могло статися? Такий факт у Бершаді справді мав місце. Тільки не зі мною. Знайшли двох людей, які написали заяви, що саме я цим займаюся. Мене затримали, відібрали закордонний паспорт. Але довести на суді мою вину не вдалося. Заявники навіть на суд не прийшли. Ця справа вже пішла по другому колу. Її розглядали у трьох судах – Бершадському, Чечельницькому, Тростянецькому. Футболять із суду в суд, бо нічого не можуть довести. Нарешті закрили за терміном давності. Але мене таке рішення не влаштовує. Добиваюся, щоб суд визнав мою невинуватість у безпідставно начепленому ярлику вербувальника клієнтів для борделю. 

Як стверджує співрозмовник, інші справи проти нього закрили, бо теж не знайшли його вини. 

- За безпідставно порушені кримінальні справи передбачено покарання. – каже Леонід Рибак. – От я й добиваюся тепер, щоб покарали винних. Заявив по усіх цих справах суму морального відшкодування на три мільйони гривень. 

Один позов проти прокуратури чоловік уже виграв. Стосувався він незаконного затримання пана Рибака. «Відшкодували мені 450 гривень моральних збитків, - каже пан Рибак. – Я на ці гроші купив шоколаду і роздавав його у День прокуратури на центральній площі Бершаді. За спиною висів плакат: «Прокуратура – оплот корупції і беззаконня». 

В суди ходжу не кожен день, але 1-2 рази на тиждень обов’язково

- Зараз у мене на розгляді десять судових справ, - розповідає Леонід Рибак. – Один-два рази на тиждень  доводиться йти на засідання. Своїми діями показую людям, що не треба боятися чиновників. Але люди у більшості своїй залякані. Мені теж не солодко. Не раз погрожували, та я вже у такому віці, що мене не залякати. Та й козаки у разі необхідності завжди готові прийти на допомогу.

Леонід Рибак створив громадську організацію «Бершадське козацьке товариство». Мають свою газету, висвітлюють роботу на сайті. До борця з чиновниками за порадою приходить багато людей. 

- Перше, що кажу кожному: «Не бійтеся чиновників, не бійтеся говорити правду про їхні незаконні діяння», - продовжує Леонід Рибак. – Ділюся власним досвідом участі у судах, допомагаю з підготовкою деяких документів. Люди називають мене адвокатом, але у мене нема спеціальної освіти. Якщо потрібна кваліфікована юридична допомога, її надає юрист нашої козацької організації.  

Суд і прокуратура у Бершаді – під одним дахом. «У них тут є одна інтересна кімната – сауна називається, - каже Леонід Рибак. – Не вірите? Запитайте у голови суду чи прокурора. Ось там вони й вирішують людські долі. Нічого не бояться! Один суддя допитав на засіданні дев’ять мертвих душ. Я викрив цей факт. Думаєте, його покарали? Якби не так…